Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандурчина

Бандурчина, -ни, ж. = бандурчанка. Вх. Уг. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРЧИНА"
Більшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать.
Гадюча, -ча́ти, с. = гадюченя. Ком. 11. стр. 107.
Две́рник, -ка, м. Придверникъ. Жел.
Заразо́м нар. Сразу, въ одно время, въ одинъ пріемъ. Славу козацьку виславляли, заразом похорон і весілля одправляли. Дума. Хто на яблуні ізоб'є десять яблук заразом. Рудч. Ск. І. 20. Не всі бо заразом. Ном. № 13732.
Копанина, -ни, ж. Копанье постоянное.
Молодняга́, -ги́, ж. = молодник 1. Екатер. г. Слово Д. Эварн.
Насипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. насипати, -плю, -плеш, гл. 1) Насыпать, насыпать. Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3646. Казав собі насипати високу могилу. Н. п. 2) Наливать, налить. Насипай швидче борщу, — їсти хочеться, аж шкура болить! Харьк. г. Насип мені ще чарочку! Харьк. Насипмо оливи. Рудч. Ск. II. 150.
Параван, -ну, м. Ширмы.  
Побрязчати, -чу, -чиш, гл. = побрязкати. Там пан Василько проїжжав, лучком побрязчав, братів пробужав. Чуб. III. 272.
Шалава, -ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДУРЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.