Глава, -ви, ж.
1) = голова.
2) Глава въ книжкѣ.
3) мн. глави. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. = главосік.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
Кропив'яний, -а, -е. Крапивный. кропив'яним сім'ям засипати. Забранить, наговорить много попрековъ. Я було піякам кажу: «Пийте, та його (чоловіка-п'яницю) не заволікайте»! А то ще прийдуть під вікно (кликати). До хати вже і не вступають, бо я кропив'яним сім'ям так і засиплю.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її.
Недоношениця, -ці, ж. Недоносокъ женскаго пола.
Неодмінний, -а, -е. Непремѣнный.
Односум, -ма, м.
1) Сопечальникъ.
2) Единомышленникъ. Черномор.
3) Товарищъ по работѣ, жилью и пр. Инші пластуни чоловіка по два й по три живуть в односумстві, в однім курені, то отакі односуми розіходяться на охоту по секту в різні сторони.
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Оттак! не бродячи качку піймав. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Роззичати, -ча́ю, -єш, сов. в. роззи́чити, -чу, -чиш, гл. Раздавать, раздать въ долгъ. Злишні гроші роззичали, сли хто потребував позички.
Хода, -ди, ж.
1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Ішов він.... тихою ходою. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою.
2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Гарна у коня хода.
