Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балакун

Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАКУН"
Де́нежка, -ки, ж. Деньга, 1/4 коп. Хоч денежка в кармані та на сто рублів чвані. Ном. № 2534.
Залозя́ка, -ки, ж. Ув. отъ за́лоза.
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію. Аф. 460.
Погамати, -маю, -єш, гл. Поглотать, съѣсть (во множествѣ).
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Помережати, -жаю, -єш
Порозвивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розвити, но во множествѣ. Порозвивала вона, що було в рушники позавиване. Конст. у.
Прогорювати, -рю́ю, -єш, гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком. МВ. І. 53.
Харсун, -на, м. 1) = борсук. Вх. Пч. ІІ. 6. О. 1862. II. 62.  
Хурбан, -на, м. ? Матері твоїй хурбан чортів. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.