Дзюркотли́вий, -а, -е. Журчащій. А пт. водо дзюркотлива, течи із ставка. К. Досв. 159.

Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Н. Вол. у. Дихтить чоловік. Н. Вол. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410.

Каганець, -нця, м. 1) Плошка, ночникъ. Вас. 182, 196. Гляне, посвічуючи по глибці каганцем. К. ЧР. 394. Дріжить, ізігнувшись над каганцем, лічить гроші. Шевч. 135. Живе, як каганець без лою. Посл. 2) Переносно: искры мелькающія въ глазахъ послѣ удара. Як заїхав по потилиці, так аж каганці в віччу засвітились. Ном. № 3982. 3) Полка ружейная. Шух. І. 229. 4) Изоляторъ на телеграфѣ. Желех. 5) Шуточно: рюмка. «Давай по чарці нам скоріш!» Я добрий каганець підправив та сам і випив наперед. Алв. 54. 6) Вообще углубленіе или гнѣздо, въ которое вставляется шипъ, пятка столба и пр. Напр., въ глухомъ концѣ воротъ то гнѣздо, въ которомъ вращается нижній конецъ воротнаго столбика; въ дверяхъ въ него входить шипъ дверной пяты; въ снарядѣ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (Cм. верклюг) въ немъ ходить пятка столба. Шух. І. 87, 93, 187. 7) Въ устроенной для ловли звѣрей ямѣ (Cм. за́падниця) послѣднюю покрываетъ досчатая крышка, вращающаяся на валу, приходящемся посредин крышки; углубленія въ бокахъ ямы, въ которыя вставлены концы этого вала, также называются каганця́ми. Шух. I. 235. 8) Въ ручной мельницѣ въ верхнемъ жерновѣ углубленіе, въ которое входить шесть, двигающій жернова. Cм. жорна. Шух. I. 146. Ум. каганчик. Каганчик стоїть... на віконці. К. ЧР. 393.

Мі́ряти, -ряю, -єш, гл. 1) Мѣрить, измѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі одміряють. Ном. № 7069. 2) Цѣлить, прицѣливаться, мѣтить.

Небожів, -ева, -еве Племянниковъ. На небожевому возі ми вдвох і поїхали. Г. Барв. 11.

Облога, -ги, ж. 1) Осада. Наливайком козаки з облоги визволились. К. ЦН. 309. 2) Каждое изъ наклонно идущихъ бревенъ, изъ которыхъ сдѣланъ желобъ для спусканія срубленныхъ деревьевъ съ горы. Cм. ризи. Шух. I. 179. 3) мн. облоги. Оконная рама. Вх. Зн. 42.

Одолівати, -ва́ю, -єш, сов. в. одоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣвать, одолѣть. Турн тяжку боль одоліває. Котл.

Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість? К. Іов. 32.

Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).

Строма, -ми, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Староб. у. Поліз по стромах. Св. Л. 38.