Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
Долі́в нар. 1) Ha землю, внизъ. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. 2) Внизъ по теченію. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород.
Збу́ти, -ся. Cм. збувати, -ся.
Іменувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований.
2) Назначать, опредѣлять.
Обшмарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Обмазать чѣмъ-либо маслянистымъ, дегтемъ и пр.
2) Обмыть, оббить (дождемъ). Стіни осінні дощі обшмарували, — голими ребрами хата світить.
Понамерзати, -заємо, -єте, гл. Намерзнуть (во множествѣ). Преимущ безлично: Понамерзало на бороді льоду; понамерзало на вікнах.
Поприкипати, -па́ю, -єш, гл. То-же, что и прикипіти, но во множествѣ. Ми так і поприкипали на місті.
Правіжка, -ки, ж. Взысканіе, требованіе уплаты. Cм. правина.
Путня, -ні, ж. Бочка.
Хвурман, -на, м. = хурман.
