Виказувати, -зую, -єш, сов. в. виказати, -жу, -жеш, гл.
1) Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, высказывать, высказать. І ушки в мене сміються, так ними (дітьми) втішаюся, та їм сього не виказую. Виказує на тебе, що ти з ним крав.
2) Выговаривать, выговорить, высказывать, высказать. Лає чоловіка та виказує.
Де́йко меж. Ну-ка, дай-ка. Знай неборак ганя то в той, то в сей куток, то зазирне в курник, то дейко до свинок! Ну, дейко до його швиденько!
Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. . 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. 9) Насѣк. Aphrophora.
Побрудніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться грязнымъ.
Подрукувати, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Показний, -а́, -е́ Видный, представительный. Таке не показне: ні з очей, ні з плечей. Одначе він з себе дуже показний, здоровий.
Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро.
Примножати, -жа́ю, -єш, сов. в. примно́жити, -жу, -жиш, гл. Умножать, умножить, увеличить. Гріхи свої примножив він. Нехай вам доля спріяє і веселости примножає.
Хутрований, -а, -е. 1) Подбитый мѣхомъ, 2) Обшитый шалевкой.
Чатовий, -а, -е. Сторожевой.
