Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандурний

Бандурний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ бандурѣ. Бандурна струна. К. Іов. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРНИЙ"
Величезний, величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Вистрелити Cм. вистрелювати.
Голосник, -ка, м. Отверстіе въ серединѣ деки бандуры, гитары, въ дудкѣ и т. п. КС. 1882. ѴІІІ. 281.
Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
Загля́нути Cм. заглядати.
Здиня́ти Cм. і. здимати.
Калячити, -чу, -чиш, гл. Быть невнимательнымъ, разсѣяннымъ? зѣвать? ротозѣйничать? Піддружий, ти там що калячиш? про тебе так усе дарма! буяри роблять що — не бачиш? дичись, уже шишок нема. Алв. 36.
Мечве́док, -дка, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Полаторжитися, -жуся, -жишся, гл. Помириться. Як би вони полаторжилися, се б то поладились, то й жили б у місті. Борз. у.
Твердота, -ти, ж. Твердость, крѣпость, устойчивость. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДУРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.