Заблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Заблудиться, сбиться съ пути. Заблудив, не попаду на свою дорогу.
Замовни́й, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця.
Клопітни́й, -а́, -е́. 1) Заботливый. Я їй довожу гарненько, беруся розсудливо... та шкода люю розуму клопітного. 2) Безпокойный, хлопотунъ, надоѣдливый (о человѣкѣ). Іван клопітний чоловік. Хлопотливый, безпокойный (о дѣлѣ). Зареклися, що сами з роду-віку у таке клопітне не вберемось.
Мряч, -чі, ж. = мряка. Мряч упала.
Опеньгатися, -гаюся, -єшся, гл. Шутливо: Жениться. Знайшов таку, що й опеньгався.
Пожуритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Погрустить. Заспіває та й згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином. Треба б було похмелиться, по худобі пожуриться.
2) Опечалиться (о многихъ). Пожурилися всі, — такі сумні сидять. Пожурились наші чумаченьки.
Прилепеткуватий, -а, -е. ? На вгороді лепеха прилепеткувата.
Скількісь, скількось, мѣст. Нѣсколько, сколько-то. Дав йому скількісь шагів грошей.
Угор, угра, м. 1) Венгерецъ. Угри і ляхи біди додають. 2) угор = вугор.
Указник, -ка, м. Указчикъ. Сьогодня не празник, а ти нам не вказник.
