Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових.
2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові.
3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ.
4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды.
5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ.
6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила?
Глечатко, -ка, с. Маленькій кувшинчикъ.
Кимак, -ка, м. Обрубокъ дерева. Дубовий кимак. Ум. кимачо́к. Ув. кимачи́ще, кимачи́сько.
М'яки́на и мняки́на, -ни, ж. Мякина. Скале зуби, як собака на м'якині. Ум. м'яки́нка и иняки́нка. І се слово не м'якинка.
Обпоганити, -ся. Cм. обпоганювати, -ся.
Перевізник, -ка, м. Перевозчикъ; паромщикъ. Ум. перевізничок. Перевізнички мої! перевезіть до роду.
Пущання и пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано.
Увігнутися Cм. угинатися.
Хворшт, -та, м. Доска въ 1 1/2 вершка толщины.
Чубанина, -ни, ж. Первоначально: тасканіе другъ друга за волоси, а затѣмъ и вообще драка. Велика була чубанина навкулачках.
