Випадок, -дку, м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. ви́падком. Случайно.
Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
Ґуз, -за, м. Узелъ (на ниткѣ, веревкѣ).
Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Переполювати 2, -люю, -єш, гл. Окончить періодъ случки. Корова вже переполювала.
Позамішувати, -шую, -єш, гл. Замѣшать (во множествѣ).
Тамок нар. = там.
Таця, -ці, ж.
1) Подносъ. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті і кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці.
2) Дика таця. Раст. Senecio umbrosus W. et Kit. Ум. тацька, тацечка.
Хахульки Cм. хахольки.
Шпильок, -лька, м. Ум. отъ шпиль.
