Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балакучий

Балакучий, -а, -е. = балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Кобел. у. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий. Ком. II. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАКУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАКУЧИЙ"
Байтало, -ла, с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.
Голубів, -бова, -ве Принадлежащій или свойственный голубю. Прилетіли синиці, голубові сестриці. Грин. III. 667.
Дзвіни́ця, -ці, ж. 1) Колокольня. Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. Ном. № 13445. 2) = Вежа 3. Гол. І. Объясн. къ рис. 21. О. 1861. XI; Св. 36. Ум. Дзвіни́чка.
Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Ном. № 5847. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Ном. № 7291. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́ (Рудч. Ск. II. 55); вра́зити до живо́го (Федьк.). Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. Ном. № 680. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. Левиц. І. 207. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. Левиц. І. 82. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. Ном. № 6950. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Дещо. 66, 45. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Шевч. Ум. живе́нький, живе́сенький.  
Кізлини, -лин, мн. 1) Подставки, на которыхъ лежить конецъ вала въ мельницѣ. Лебед. у. 2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала. Лебед. у.
Обух, -ха, м. Обухъ въ топорѣ; обух есть также въ подобныхъ топору инструментахъ. — Cм. ґельґів, топірець. Шух. І. 175, 289. Мов собаку уб'ють обухом. Шевч. Ум. обушок.
Перечикрижити, -жу, -жиш, гл. Перерѣзать.
Понатворювати, -рюю, -єш, гл. Надѣлать, натворить.
Поросючка, -ки, ж. Свинья съ поросятами. Александровск. у. Г. Барв. 244. (Поросята) ссуть огрядну поросючку. Г. Барв. 418.
Судній, -я, -є., судний, -а, -е. 1) Судебный, къ суду относящійся, судный. Чи сходилась де у сельці між миром судня рада — діди, замісь, щоб укладати громаді суд, росказували, звідки почалось козацтво. К. ЧР. 194. 2)день. а) День страшнато суда. Одрадніще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому. Єв. Мр. VI. 11. б) Праздникъ у евреевъ. Тоді був у жидів судний день. Драг. 58. 3)де́шка. Та доска, подъ которую человѣкъ ложится до дня страшнаго суда, т. е. — гробовая доска; поэтому, до судньої дошки — до смерти. Пам'ятатимеш до нових віників і до судної дошки, покуль пороху на очі насиплють. Ном. № 3645.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАКУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.