Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балакучий

Балакучий, -а, -е. = балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Кобел. у. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий. Ком. II. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАКУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАКУЧИЙ"
Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Біленик, -ка, м. Выбѣленная юбка. Желех.
Бучавий, -а, -е. Ссохшійся. Які бучаві чоботи! щоб було другого дня вимазать дьогтем, після дощу. Канев. у.
Доті́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дотеса́тися, тешу́ся, -шешся, гл. Дотесываться, дотесаться.
Моти́личний, -а, -е. Зараженный овечьимъ вертежемъ. Угор.
Моцу́ля, -лі, ж. = морґуля. А він таки добряче черкнув тебе по голові: ач, яка моцуля. Черном.
Оселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. Гадюк покинув свій хутір і оселився в жінчиному домі, в Журбанях. Левиц. Пов. 148.
Поналягати, -гаємо, -єте, гл. Тоже что и налягти, но о многихъ.
Сивуля, -лі, ж. 1) Порода грибовъ. Подольск. г. 2) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Хортовий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борзой собакѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАКУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.