Досвітча́ний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. 2) Сдѣланный во время до́світок. Це ранішня робота, а це досвітчана. досвітча́на ма́ти. Женщина, въ домѣ которой собираются до́світки.
Дрібоши́ти и дрібуши́ти, -шу, -шиш, гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити. Поэтому дрібошити = дріботати 2. Кінь.... дрібошив ристю.
Загні́ток, -тка, м. Угнетенный. Там такий загніток, всякий ним послуговує.
Значок, -чка, м. Значокъ. Веліли вони тобі сії значки до рук приймати, а мені листи королевські оддати. Дума.
Клуб, -ба, м.
1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом.
2) мн. Бедра (у скота).
Пробуркати, -ся. Cм. пробуркувати, -ся.
Сплинути, -ну, -неш, гл. = спливти. Ой втонула дівчинонька, втонула, іно хусточка китаєва наверх сплинула.
Ужарити, -рю, -риш, гл.
1) Ужарить, дожарить. Добре вжарила гуску.
2) = ушкварити. Як ужарив козака — аж курява встала.
3) Ударить. Він її як ужарив, то вона.... на дванадцяті сутки здохла.
Холоднечка, -ки, ж. Холодъ. А нащо мені лягати? — каже чорт, — я хати змалку не знаю. — А в холоднечку ж як? — У холоднечку? Мені однаково, що зіма, що літо.
Шпалера, -ри, ж. Кусокъ обой. Та кімната була обклеїна такими самими шпалерами, які були в її почивальні. Ум. шпалерна.
