Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

банта

Банта, -ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах. Ном. № 14023. 2) мн. банти = вергуни. Сим. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНТА"
Здійня́ти, -ся. Cм. здіймати, -ся.
Зміж пред. Изъ среды. І викинуть зміж себе його люде. К. Іов. 40.
Невзабарі нар. = незабаром.
Неповинно нар. 1) Безъ вины. Кров христіянську неповинно проливали. Чуб. V. 933. 2) Не должно.
Обрепшитися, -шуся, -шишся, гл. = обрепкатися. Желех.
Однако нар. Одинаково, равно. Не всім однако дано: одному ситце, другому решітце. Ном. № 1690. все однако. Все равно.
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
Пооблатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и облатати, но во множествѣ. П'ятеро дітей та все хлопці, усе на їх так і горить. Треба ж їх пооблатувати. Богодух. у.
Хвостач, -ча, м. 1) Съ длиннымъ хвостомъ. 2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ. 3) Раст. Achyrophorus maculatus Scop. ЗЮЗО. І. 109.
Шелеп меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Рудан. І. 81. Шелеп щастя в хату. Ном. № 2060.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.