Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балець

Балець, -льця, м. 1) Головное покрывало, головной платокъ женщины (во время свадебнаго обряда?) Желех. Балець, матінко, балець, на сім мір та й на палець; що буде завивати, то буде споминати: «то невісточка дала, бодай щастє мала. Гол. IV. 321. 2) Родъ свадебнаго хлѣба. Гол. IV. 369, 395.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛЕЦЬ"
Баґари мн. Широкій кожаный поясъ. Желех.
Бов! меж. Подражаніе удару колокола. Бов, бов по московські брехні. Ном. № 848.
Западе́нька, -ки, ж. 1) Ум. отъ западня́. Мов голубок у западеньці бився. К. Дз. 87. 2) Та часть дверной щеколды, которая, падая на крюкъ, запираетъ тѣмъ дверь. Волч. у.
Злиде́нність, -ности, ж. Бѣдность; бѣдственное положеніе. Желех.
Колування, -ня, с. Объѣздъ кругомъ, вмѣсто прямой дороги.
Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Ляхопа́нський, -а, -е. Шляхетско-польскій. Встрѣчено у Кулиша. (Київ) піймався був у руки ляхопанські. К. Дз. 156.
Мо нар. = може. Чорт... ніс ту кобилу, мо ступнів два проніс та запінивсь і покинув. Рудч. Ск. І. 69. Да такий здоровий дуб був, що мо'б і втрох не обняв. Драг.
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Фіґлявий, -а, -е. 1) Шутливый, проказникъ. Вх. Зн. 75. 2) Злобный, злой. Желех. 3) Лицемѣрный. Шух. І. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.