Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Збахта́ти, -та́ю, -єш, гл. Высоко подняться? А рутка ся збахтала, аж по вікна достала.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева.
Понасмальцьовувати, -вую, -єш, гл. Намазать жирнымъ (во множествѣ).
Попряди, -дів, мн. = попрядки. Прийде до її кума на попряди.
Пошанівок, -вку, м.
1) = пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане.
2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок.
Рикало, -ла, м.
1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно.
2) Картавящій человѣкъ.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку.
Роскрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. роскрастися и розікрастися, -дуся, -дешся, гл.
1) Раскрадываться, разокрасться.
2) Только сов. в. Сдѣлаться воромъ.
Сорочин, -а, -е. Принадлежащій сорокѣ.
