Адама́шок, -шка, м. Адамашка, сортъ шелковой матеріи. Дівчино моя, за твою ласку скажу тебе малювати на адамашку.
Брязкало, -ла, с.
1) Побрякушка, погремушка.
2) = било 1? Ударивши (при церкви — сторожъ) в брязкало.
3) Тотъ, кто брякаетъ, бряцаетъ, бренчитъ.
Вимотувати, -тую, -єш, сов. в. вимотати, -таю, -єш, гл. 1) Выматывать, вымотать. 2) Добывать, добыть мошенничествомъ. Що вибреше, що вимота, то те й його. 3) Выпутывать, выпутать изъ бѣды. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться.
Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Оце я на баштані дідую.
Дрібоши́ти и дрібуши́ти, -шу, -шиш, гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити. Поэтому дрібошити = дріботати 2. Кінь.... дрібошив ристю.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль.
Невідомість, -мости, ж.
1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить.
2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность.
Полицейник, -ка, м. = полиціян.
Роскачувати, -чую, -єш, сов. в. роскача́ти, -ча́ю, -єш, гл.
1) Раскатывать, раскатать.
2) Расталкивать, растолкать. Ногами в силу роскачали.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт.
