Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Вихилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Выгибаться, выгнуться. Дуб на йому (на чоловікові) трохи вихиливсь. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю?
2) Наклоняться, наклониться, склоняться, склониться. Годі тобі, чумаченьку, на пужально вихилятися.
3) Высовываться, высунуться, выставляться, выставиться.
4) Выступать, выступить. Вихиливсь за Кучманський шлях.
Доброхі́ть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву.
Забри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Забрить, взять въ солдаты. — лоб. Взять въ солдаты. Ще два дні до заручин, як йому лоб забрили.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є.
Ненила, -ли, об. Высокій, неповоротливый человѣкъ.
Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе.
Поперериштовувати, -вую, -єш, гл. Поставить иначе лѣса (во многихъ мѣстахъ).
Удатно нар. = удатне.
