Зава́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. завали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться, обрушиваться, обрушиться, заваливаться, завалиться. Була завалилася стеля, трохи людей не побила. 2) Заваливаться, завалиться, забираться, забраться. Було завалиться на піч.
Незрахований, -а, -е. Неисчислимый, несчетный. Скарб великий, незрахований.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній.
Розсідлувати, -лую, -єш, сов. в. розсідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Разсѣдлывать, разсѣдлать. Удівонько молода, розсідлай мені коня.
Скопковий, -а́, -е́ ? Як дружко ж нести попові здумав перепієць, то Тарас сунув на його скопковий червінець.
Сплющатися, -щаюся, -єшся и сплющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. сплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. Закрываться, закрыться, сомкнуться (о глазахъ).
Стоголовий, -а, -е. Стоглавый. От меч тобі на гидру стоголову.
Таркотати, -кочу́, -чеш, гл. = сокотати 1. Курка не торкоче.
Ткачиха, -хи, ж. Жена ткача. Ткачихо! буде тобі лихо!
Укладати, -даю, -єш, сов. в. укласти, укладу, -деш, гл. 1) Вкладывать, вложить. Уклав Бог душу як у пня. Стоїть же та труна двадцять год чотирі, двадцять год чотирі, та й заговорила: «Або що вкладіте, або розберіте!» 2) Возлагать, возложить. Терновий вінок на голову вкладають. 3) Закладывать, заложить, занимать, занять мѣсто положеннымъ. Було хлібами столи й лавки так і вкладу. 4) Укладывать, уложить. Уклав дитину спати. 5) Только сов. в. уложить, убить. З лихими, — коли їх не вкладеш, то вони тебе вложать. Трьох (жовнірів) уклав, а двоє втекло. 6) Съѣдать, съѣсть. Уклав вареників з півсотні. укласти ціну. Назначить цѣну. Наїхали купці із Варшави, вороному коню ціну вклали, ой уклали, вклали ше й зложили на двадцять червонців, на чотирі.
