Болезно, болесно, нар. = Болісно. І росло ж воно трудно та болезно, — усе нездужає та квилить.
Відвисати, -са́ю, -єш, сов. в. відвиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. 2) Свѣшиваться, свѣситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси.
Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Дивоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Клейтух, -ха, м. Пыжъ.
Кочет, -та и ко́четь, -тя, м.
1) Колышекъ на концѣ граділя, на который надѣвается деревянное кольцо, соединяющее плугъ и колішню.
2) Въ лодкѣ: кочетокъ, каждый изъ двухъ колышковъ, въ которыхъ ходятъ весло.
На́ймиччин, -а, -е. Принадлежащій наемной работницѣ. Наймиччина дитина.
Опак нар.
1) Назадъ.
2) Навыворотъ, наоборотъ.
Щибати, -ба́ю, -єш, гл. = лоптати.
