Білуватий, -а, -е. Бѣловатый. Снігову хмару можно зараз примітити, бо вона білувата. На небі ходють круглі білуваті хмари.
Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Випав сак і тому бідному. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Яке коли нещастя випаде. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Мені не випадає так казать. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний.
Гота́р, -ру, м. Межа, граница.
Дру́женька, дру́жечка, -ки, ж. Ум. отъ дружка.
Забига́чкий, -а, -е. Могущій быть сложеннымъ, согнутымъ такъ, что одна часть складывается къ другой. — ніж. Складной ножъ.
Заскепи́ти, -плю, -пи́ш, гл. Занозить.
Обплести, -ся. Cм. обплітати, -ся.
Поросклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Отклеить (во множествѣ).
Поспати, сплю, спиш, гл. Поспать. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь.
Убогодухий, -а, -е. Нищій духомъ.
