Ду́ля, -лі, ж. 1) Порода грушъ. 2) Кукишъ, шишъ. Ти думаєш, дурню, що, я тебе кличу, а я тобі, дурню, круз тин дулі тичу. Ум. ду́лька, ду́лечка. Сидів голуб на дубочку, голубка на дульці. Хоть минулися в саду яблучка, не минаються дульки.
Жма́ки, -ків, ж. мн. Выжимки. Жмаками з буряків добре годувати худобу.
Заби́рзати, -заю, -єш, гл. = забриндзати. Дивись, забирзані, як вівці.
За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. 2) — у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов.
Приступний, -а́, -е́ 1) Доступный. Приступна, добра, не спесива. Пішла про мене слава яко про приступну й балакучу панію.
2) Привѣтливый. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне́, дарма, що невелике.
3) Близкій, доступный. І всі віри тій людині приступні здаються.
Пронести, -ся. Cм. проносити, -ся.
Справилля, -ля, с. = справа 4. Ходять по хатах та загадують, щоб у кожного було барило з водою і всяке справилля про пожежу.
Токма 2 нар. 1) Тѣмъ болѣе. Підіть, а ще токма такому любому товаришу послужити. 2) — не. Ужъ не.... Більше ти на мене токма за се не будеш гніватися. 3) міня́тися токма. Мѣняться вещь на вещь безъ придачи. Та хоч би ж мінялося токма, а то безпремінно потребує з тебе й додачі.
Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени.
