Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Виннюха, -хи, ж. Родъ виннокислыхъ яблокъ.
Випручувати, -чую, -єш, сов. в. випручати, -чаю, -єш, гл. Освобождать, освободить, вырвать (руку). Випручало рученята. Вытаскивать, вытащить (изъ плетня палку, хворостину). Собаки кинулись на його.... Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину.
Голяка́ нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.
Зби́ти, -ся. Cм. збивати, -ся.
Недоумок, -мка, м. = недоум. Недоумки усе регочуть та гукають проти чоловіка мудрячого.
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити.
Рісувати, -су́ю, -єш, гл. Складывать складками.
Свара, -ри, ж. Несогласіе, ссора.
Термосити 2, -шу, -сиш, гл. Тормошить, теребить.
