Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балмус

Балмус, -су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було. Драг. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛМУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛМУС"
Дави́ло, -ла, с. Прессъ, нажимъ. Аф. 372.
Дале́шній, -я, -є. Прибывшій издалека. Чи ви далешні? Лохв. у. Слов. Д. Эварн.
Домоту́р, -ра, м. = домонтарь. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.
Дори́патися Cм. дорипуватися.
Кругав, -ва, м. Ястребъ. Циганочко-волошечко, я кругава вбив. Федьк. II. 71.
Мучни́ця, -ці, ж. 1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ. Микол. 481.
Наму́ляти, -ляю, -єш, гл. = намулити.  
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Рантушина, -ни, ж. = рантух.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛМУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.