Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баламутити

Баламутити, -чу, -тиш, гл. 1) Мутить, возмущать, то же, что и каламутити. 2) Смущать, нарушать покой. Чуб. V. 106. Нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспольству. К. ЧР. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАМУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛАМУТИТИ"
Викопати, -ся. Cм. викопувати, -ся.
Випиляти Cм. випилювати.
Закмі́титиCм. Закмічувати.
Картоплиця, -ці, ж. = картоплище.
Помертвіти, -вію, -єш, гл. 1) Помертвѣть. 2) Поблѣднѣть какъ мертвый. Втікаєте необзир помертвівши. К. Іов. 94.
Поперемуровувати, -вую, -єш, гл. Перестроить каменныя постройки.
Причащатися, -щаюся, -єшся, гл. Причащаться.
Сумежно, суміжно, нар. 1) = суміж. Жили собі суміжно два брати. Грин. І. 299. 2) Взаимно. Бились сумежно. Н. Вол. у.
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum. Анн. 373.
Чотирогранястий, -а, -е. Четырехсторонний. По самій середині міста чотирогранястий пляц, де місто стає. Св. Л. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛАМУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.