Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

банда

Банда, -ди, ж. 1) Гурьба, ватага, группа. Драг. 271. Пішли цілою бандою. Шейк. 2) Капелла. Цісарь... сказав їм зробити великий баль, банда їм грала. Гн. І. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДА"
Бояринування, -ня, с. Шаферство.
Заста́вочка, -ки, ж. Ум. отъ за́ставка.
Наяложувати, -жую, -єш, сов. в. наялозити, -ложу, -зиш, гл. Жирно намазывать, намазать, насаливать, насалить.
Огняник, -ка, м. Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
Пам'ятання, -ня, с. Память, воспоминаніе. На споминку, на вічне пам'ятання. К. Дз. 193.
Позліплювати, -люю, -єш, гл. Слѣпить (во множествѣ).
Припрошати, -ша́ю, -єш, гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
Стрільний, -а, -е. Огнестрѣльный. Стрільни рана.
Черезножиця, -ці, ж. = поверхниця. Шух. І. 138.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.