Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Замерзляки́, -ків, м. мн. Ледяныя сосульки на вѣтвяхъ деревьевъ.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних.
Клюшниця, -ці, м. = ключниця. Ракша — клюшниця од вирію. У нас невістка не робітниця, нашому добру не кукібниця, і нашим коморам не клюшниця.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися.
Неподобний, -а, -е. 1) Несходный, непохожій.
2) Несообразный, не такой какъ слѣдуетъ. Пусти ж мене, пусти ж мене, подолянко, на піч! — «Ой не пущу, ой не пущу: неподобная річ». Бо' зна' що кажеш, Іване, неподобне!
3) неподобними словами лається. Бранится скверными словами.
Осовіти, -вію, -єш, гл. Стать похожимъ на сову, осовѣть, стать соннымъ.
Пожахачка, -ки, ж. Трусиха. Тільки часом Галя пожахнеться й пошептом питає: що ж як кава прийде? — Не прийде, — одказують їй усі. — А як вовк присуне? шепче знов Галя. — О пожахачко!
Скорчитися, -чуся, -чишся, гл. Скорчиться, согнуться. Скорчився, як циганський батько. Скорчився, зморщився та й зажурився.
Чортячий, -а, -е. Чертовскій. Чортяча старшина. Чортячий, огонь.
