Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Гу́для, -лі, ж. 1) Сумятица, безпорядокъ, смятеніе. 2) Плохая работа.
Зазли́ти, -злю́, -ли́ш, гл. Очень разсердить, озлобить. Зазлив батька.
Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд.
Огнивце, -ця, с.
1) Ум. отъ огниво.
2) То-же, что и песик въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат.
Припутень, -тня, м. пт.: а) Дикій голубь; б) подорожникъ, Emberiza Ammer. Сивий припущень. Припутень ходе над шляхом.
Пролящати, -щу́, -щи́ш, гл. Извѣстное время лящати (Cм.).
Розігнати, -ся. Cм. розганяти, -ся.
Співочка, -ки, ж. Ум. отъ співа, но встрѣчено только въ значен.: пѣвунья. Всякі співочки співають, сидячи, або літаючи, кожна своїм голосочком; там, під вітою сидить соловейко....
Теслярство, -ва, с. Плотничество.
