Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

балда

Балда, -ди, ж. 1) Большой топоръ. Вх. Зн. 1. 2) Неуклюжая, неповоротливая женщина. Ном. № 13951. 3) Въ загадкѣ: далда-балда — свинья.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЛДА"
Бульчати, -чу, -чиш, гл. = булькотати. Гол. III. 259.
Відправа, -ви, ж. 1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Рудч. Ск. II. 47. Попи добилися копійки і за одправи принялись. Мкр. Г. 70. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Рудч. Ск. II. 31. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу. МВ. І. 16. 2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня». Гол. І. 104.
Гру́шечка, -ки, ж. Ум. отъ груша.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Маць, -ці, ж. 1) Все маленькое. Вх. Лем. 434. 2) Маленькія дѣти, маленькіе люди. Вх. Лем. 434.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Оленина, -ни, ж. Мясо оленье. Желех.
Потішний, -а, -е. Утѣшительный. Принесу вам потішну звістку. К. ЧР. 253.
Роздорож, -жу, м. = роздоріжжя. Опівночі пішов на роздорож. Драг. 56.
Роспуск, -ку, м. 1) Роспускъ, распущеніе, отпущеніе. 2) Потворство распущенности, неповиновенію. Через твій роспуск двох робітників утеряли. МВ. (О 1862. III. 74).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЛДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.