Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину.
Гов! Означаетъ окликъ: ау!
Захи́ріти, -рію, -єш, гл. Захирѣть. Захирів так, що й голови не підведу.Оце й захиріє дитина.
Клопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Заботиться, хлопотать о чемъ. А що хазяйствечком будеш клопотатись, того не бійся. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом. . Усе мабуть про гетьманство клопочеться, так от і зозвав раду ще в Батурині. 2) Тревожиться, безпокоиться. Збула добро, клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Уже і мати почали примічати та клопотатися. Вона потім клопочеться... де, де ділося? 3) Размышлять. Про инші речі клопочеться він із старим Шрамом.
Найма́ння, -ня, с. Наемъ, наниманіе.
Опіяка, -ки, м. Пьяница.
Поввіходити, -димо, -дите, гл. Войти одному за другимъ. Поввіходили пани, посідали.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). ,
Усяк I, усякий, -а, -е., мѣст. Каждый, всякій. Всяк чоловік не без гріха. Як в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок. по всяк час. Всегда.
Хутро, -ра, м. Мѣхъ. Багацько у його добра, отласу, хутра і срібла.