Бурьовий, -а, -е. Относящійся къ бурѣ.
Гоні́й, -нія́, м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей.
Забасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) О лошади: начать бить ногами, становиться на дыбы. 2) Закабаливать. Забасували хлопця у чужі руки аж на три годи.
Кирпа, -пи, ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Стара не страшна, так молода кирпу гне. 2) = кирпатий. Ум. кирпонька.
Обносити, -шу, -сиш, сов. в. обне́сти́, -несу́, -се́ш, гл.
1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою.
2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать.
Пищавка, -ки, ж. Свирѣль.
Поморщина, -ни, ж. = і. помір = і. помірок. Се буде поморщина: се смерть голосила. Так одного году було, так що дітей передушив оттой діхтерик.
Постелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. постелитися, -люся, -лешся, гл.
1) Стлать, постлать постель. А він уліз у мішок, то постелився і вкрився.
2) Разстилаться, разослаться. Ой через межу горошок та постелився.
3) Ложиться, лечь. Сон голову похиляє, Івасенко коникові по гриві ся постеляє.
Приворожувати, -жую, -єш, сов. в. приворожити, -жу, -жиш, гл. Приколдовывать, приколдовать
Рамено, -на, с. 1) Перекрестье креста. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: каждое изъ двухъ бревенъ, проходящихъ сквозь валъ и перекрещивающихся, къ которымъ придѣланы крылья. 3) Въ мельницѣ: радіусъ соединяющій кругъ колеса съ осью. 4) Часть ступи походючої.
