Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Відсилають у солому спати. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо.
Ліню́га, -ги, об. = лінтюга.
Найясні́ший, -а, -е. Августѣйшій (употребл. въ титулѣ). Королю шведський, добродію, найясніший мій пане!
Обіднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Обѣднѣть.
Обратися, оберуся, -решся, гл. Найтись. Нехай між вами обереться хто сміливий та пійде вночі на грішну могилу.
Ополудень нар. Въ полуденную пору. Бігав я, ганявся зранку. Було вже ополудень, як я зустрів одного з них.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. І порадив мене щиро, куди прямувати. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?
Пробужати, -жа́ю, -єш, гл. = пробуджувати. Пробужає свого пана.
Розванятися, -няюся, -єшся, гл. = розбештатися. Це вже розванялось так, шо.... паскудне таке стало.
Частуха, -хи, ж. Раст. Alisma plantago L.
