Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бандурчаник

Бандурчаник, -ка, м. Родъ лепешки изъ растертаго картофеля. Вх. Уг. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРЧАНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНДУРЧАНИК"
Блинець, -нця, м. = млинець. Рудч. Ск. І. 35.
Брухатий, -а, -е. Брюхатый.
Від'Їзджати, -жаю, -єш, гл. = від'їздити. Ой куди ти їдеш, куди від'їжджаєш, ти, козаченьку Марку? Мет. Покидає, від'їжджає в Китай городочок. Мет.
Городи́ще, -ща, с. Древнее земляное укрѣпленіе, городище. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Западе́нька, -ки, ж. 1) Ум. отъ западня́. Мов голубок у западеньці бився. К. Дз. 87. 2) Та часть дверной щеколды, которая, падая на крюкъ, запираетъ тѣмъ дверь. Волч. у.
Лала меж.? Лала, лала! мате била та вигнала з хати. Мил. 64.
Матери́к, -ка́, м. Подпочва, нетронутая земля подъ почвой. Докопалися до материка, либонь і вода буде.
Приземний, -а, -е. = приземкуватий 1. Низенька приземна травиця. Мир. ХРВ. 50.
Сновигайло, -ла, м. = сновиґа.
Старчиха, -хи, ж. Нищая. Донесуть люде, що прибула якась старчиха. Рудч. Ск. І. 83. Ум. старчи́шка. Старчишка впросилась ночувать. Грин. II. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНДУРЧАНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.