Безмовий, -а, -е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий.
Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Їдом нар. Поѣдомъ. Їдом тебе їсть.
Консисторія, -рії, ж. Консисторія.
Куржан, -на, м. = кажан.
Низько нар. Низко. Ум. низенько, низьке́нько. Сонце низенько, вечір близенько.
Повиписувати, -сую, -єш, гл. Выписать (во множ.).
Сомиряти, -ряю, -єш, сов. в. сомири́ти, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить. Бо сам Господь — свята правда, сомиряє неправду.
Тирири меж. для выраженія разговора, бесѣды. Кума з кумою тирири, — свині марков порили.
Унука, -ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ум. унучка, унученька, унучечка.
