Капка, -ки, ж.
1) Капля. Капками роса бренить та миготить.
2) Крапинка, пятнышко, точка.
3) Вышивка въ видѣ розеты. Ум. капочка.
Кілля, -ля, с. соб. отъ кіл.
1) Колья. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта, що сажав жидів на кілля рядом поверх плота. Инший на ярмарок брався, инший у гай по кілля.
2) Приготовленныя для постройки части ствола дерева — самыя верхнія, длиной но 5 — 6 метровъ.
Микола́йчики, -ків, м. мн. Раст. = миколайки.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Околія, -лії, ж. = околиця 1. Крижан був такий, шо вся околія його лякалась. Усю околію зібрать та й косить.
Отаборитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Расположиться лагеремъ. От він (царь) і отаборився над морем.
2) Расположиться обозомъ, установить возы, остановиться. Пооравши, ми отаборились у долині на степу. Отаборились весільні за ворітьми у батька молодої, бо ворота були зачинені.
Повиводити, -джу, -диш, гл.
1) Вывести (многихъ).
2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный.
Поперейменовувати, -вую, -єш, гл. Переименовать (во множествѣ).
Поперти, -пру, -реш, гл.
1) Напереть. Прожогом вискочили козаки і поперли на ляхів.
2) Побѣжать. Як почув се циган, як попре додому, і чобіт не набув.
3) Швырнуть. Да з словом сим на їх поліном і попер.
4) Потащить. Шуліка ухопив курчя, а за ним потяглись угору і останні курчята з квочкою, бо звязані були міцно: так усіх і попер шуліка.
