Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

банити

Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Лубен. у. Стала вона банити ложечки. Мнж. 32. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Мнж. 6. Банити рибу. МУЕ. І. 49. (Добруджа). 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. Харьк. у. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня. Г. Барв. 334.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНИТИ"
Відотіль нар. = відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
Жалі́тися, -лі́юся, -єшся, гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Мет. 240. Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. Стор. II. 37.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти. Гацц. Аб. 65.
Леміщаний, -а, -е. Изъ лемішки. Леміщані вареники.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко. Шух. І. 81.
Недугування, -ня, с. Болѣзнь.
Седми числ. Семью.
Червінь I, -вені, ж. = червінька. Шух. І. 262, 263.
Шіст, (-та?), м. Родъ игры въ карты. КС. 1887. VI. 469.
Щадність, -ности, ж. = ощадність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.