Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

банити

Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Лубен. у. Стала вона банити ложечки. Мнж. 32. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Мнж. 6. Банити рибу. МУЕ. І. 49. (Добруджа). 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. Харьк. у. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня. Г. Барв. 334.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАНИТИ"
Відлипати, -па́ю, -єш, сов. в. відлипнути, -ну, -неш, гл. Отставать, отстать, отклеиваться, отклеиться.
Додзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Дозвониться.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Искроватий, -а, -е. Блестящій. Вх. Лем. 422.
Натиснути Cм. натискати.
Оскорб, -бу, м. Обида, несправедливость. Вх. Зн. 45.
Палко нар. 1) Горюче, жарко. Дрова горять палко. 2) Вспыльчиво. 3) Пылко.
Перга, -ги́, ж. Цвѣточная пыль, приносимая пчелами въ улей. Подольск. г. Він нам губи чистим медом, не пергою маже. Мкр. Н. 32.
Пузвеликий, -а, -е. Указательный (о пальці). Пузвеликий палець. Черк. у.
Скіко мѣст. = скіки. Грин. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.