Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самовладник

Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОВЛАДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОВЛАДНИК"
Бокань, -ня, м. Полнобокій, бокастый. Желех.
Гружде́ль, -ля, м. Родъ гриба — груздь? Камен. у.
Зале́жність, -ности, ж. Зависимость. Чуб. І. 253.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Молодне́ча и молоднича, -чі, ж. 1) = молодеча. Молоднеча спершу реготалася. О. 1862. IX. 70, 71. Хлопці-молоднеча. 2) = молодник. Конст. у.
Напра́сноєнар. 1) Несправедливо. 2) Задорно, дерзко, обижая. 3) Внезапно, скоропостижно. Напрасне умер Іван: уранці робив, а ввечір умер. Камен. у.
Недбальство, -ва, с. = недбалість. Через твоє недбальство дожились до того, що нічого й їсти. О. 1862. II. 25.
Побільшити, -шу́, -ши́ш, гл. Увеличить.
Прикропити, -ся. Cм. прикропляти, -ся.
Розіпхати Cм. роспихати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОВЛАДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.