Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самостайність

Самостайність, самостійність, -ности, ж. Самостоятельность.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОСТАЙНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОСТАЙНІСТЬ"
Байдужий, -а, -е. Безразличный, равнодушный, индифферентный. Погляд її очей був недбалий... байдужий. Левиц. Пов. 297.
Бідолашний, -а, -е. Горемычный, бѣдный, несчастный.
Бучуля, -лі, ж. = бочуля. Плачте, діти, плачте, бучулі не бачте; плачте, діти, ревне, чей орендар бучулю верне. Pauli. II. 85. Ум. бучулька.
Ляхопа́нський, -а, -е. Шляхетско-польскій. Встрѣчено у Кулиша. (Київ) піймався був у руки ляхопанські. К. Дз. 156.
Мисли́вство, -ва, с. Охота на звѣрей.
Надлама́ти Cм. надламувати.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Порібля, -лі, ж. = поребрина. Хотин. у.
Тащити, -щу, -щиш, гл. Тащить. Четвер середу нагнав на льоду: як став тащить, аж лід тріщить. Ном. № 536.
Хатяний, хатєний, -а, -е. Относящійся къ хатѣ. Шух. І. 89.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОСТАЙНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.