Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самописки

Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать. Славянос. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПИСКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПИСКИ"
Глотно нар. = глітно. Так глотно, що й стати нігде. Ольгоп. у.
Зару́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заревѣть? Заруй, туре, буйний туре, буковинський туре! Федьк. (Ватра, 104).
Картацький, -а, -е. = картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Кв. І. 6. Плахти, знаєте, все хороші, партацькі, старосвітські. Г. Барв. 63.
Орандарювати, -рюю, -єш, гл. Быть орендарем.
Перечикрижити, -жу, -жиш, гл. Перерѣзать.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в. Вх. Уг. 259.
Попудити, -джу, -диш, гл. Погнать. А кум їх так попудив, що тільки куряву підняли.
Розрізка, -ки, ж. 1) Разрѣзъ. Херс. у. 2) Размежеваніе. Дожидаємо розрізки (землі), та ще й досі нема. Павлоград. у.
Чебчик, -ку, м. = чебрик. ЗЮЗО. І. 176. Грин. III. 495.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОПИСКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.