Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самоповага

Самоповага, -ги, ж. Самоуваженіе, чувство собственнаго достоинства. К. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПОВАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПОВАГА"
Бербівка, -ки, ж. Родъ деревяннаго сосуда. Угор.
Вістовець, -вця, м. Вѣстникъ. Вбігає, задихаючись од поспіху, вістовець. К. Бай. 62.
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Кадка, -ки, ж. 1) = кадіб 2. Шух. І. 253. 2) Большой чанъ въ винокурнѣ. Тут у винницькій кадці місять тісто троє разом ногами. К. ЧР. 258. 3) Футляръ надъ жерновомъ въ водяной мельницѣ. Мик. 481.
Крап, -пу, м. Раст. Rubia tinctorum L. ЗЮЗО. І. 134.
Перелюбство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. К. МХ. 41.
Перестати Cм. переставати.
Планетник, -ка, м. Астрономъ. Чуб. II. 584.
Сватів, -това, -ве, м. Принадлежащій свату въ 1-мъ или 2-мъ значеніи.
Смеречок, -чка, м. жабій. Pacт. Equisetum. Вх. Уг. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОПОВАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.