Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Животі́ти, -ті́ю, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти.
Забажа́тися, жа́ється, гл. безгл. Захотѣться. Забажалося в Петрівку мерзлого. Якої вам хаточки забажалося смутної та невеселої.
Лихома́нник, -ку, м. Раст. Gentiana cruciata.
Луч-Луч! меж. Крикъ доильницы, отгоняющей теленка отъ коровы.
Ночлігувати, -гую, -єш, гл.
1) Ночевать, быть на ночлегѣ. Дико й сумно нам було в дорозі. Ще дикше й сумніше було ночлігувати.
2) Пасти ночью скотъ.
Перечекати, -ка́ю, -єш, гл. Переждать. Зашлюбитись — не дощик перечекати.
Полоханий, -а, -е. Напуганный, пугливый. Полоханий заєць і пенька боїться.
Розважання, -ня, с. = розвага.
Служенька, -ки, ж.
1) Ум. отъ слуга.
2) = службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку.
