Двійє́, двійя́, с. = Двійло.
Зволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зволокти́, -лочу́, -че́ш, гл. Стягивать, стянуть, совлекать, совлечь. Зволік дошки ув їдне місце.
Инбирівка, -ки, ж. Инбирная настойка.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Обтяжно нар. = обтяж.
Освічати, -ча́ю, -єш, гл. = освічувати. Не буду, Божейку, людей освічати. Сонечко ясне, красне, освічаєш гори, долини, освіти мов личко, щоби моє личко було ясне — красне, як сонечко.
Переоначити, -ся. Cм. переоначувати, -ся.
Підстрішшя, -шя, с. = підстріха.
Предці, предця, нар. Однако, тѣмъ не менѣе. Бо не всі ся пани родять, предці до щастя приходять.
Трепотати, -чу́, -чеш, гл.
1) = трепетати.
2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо.
