Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самовільний

Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОВІЛЬНИЙ"
Вивертом нар. Ломанно. Отой якось кумедно вивертом говоре.
Відмока, -ки, ж. 1) Мокрое мѣсто въ землѣ, мочага. Кролев. у. 2) Щелокъ, въ которомъ намочено бѣлье. Ой треба нам, чоловіче, громаду збірати, щоб помогли сорочки з відмоки попрати. Грин. III. 314. Мотря стала віджимати сорочки з від моки. Левиц. КС. 43.
Кзамент, -ту, м. Экзаменъ. Зміев. у.
Кнюхятий, -а, -е. Брюхастый. Борз. у.
Левиха, -хи, ж. = левиця. Дивиться, перед їм левиха стоїть. Рудч. Ск. І. 135.
Підмішати, -шаю, -єш, гл. Подмѣшать.
Похиріти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли. Рудч. Чп. 90.
Скоромно нар.їсти. Ѣсть скоромное. Німець каже, що постить все половину: вдень їсть скоромно, а вночі постить. Ном. № 940.
Титул, -лу, м. Титулъ. Що мені по титулі, коли нема нічого в шкатулі. Шейк. Він Байдою зневажливо назвався, титулу Вишневецьких одцурався. К. Бай. 18.
Цісарик, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.