Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самовільний

Самовільний, самово́льний, -а, -е. Своевольный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОВІЛЬНИЙ"
Забала́кати, -ся. Cм. забалакувати, -ся.
Калека, -ки, ж. Налимъ. Желех.
Командувати, -дую, -єш, гл. Командовать. Сами кільки солдат воюються, а тих, що командують, і немає. Рудч. Ск. І. 107.
Луско́вий, -а, -е. О тканяхъ: вытканный узоромъ въ видѣ чешуи (луска)? Скатертиночки все лусковії. Грин. III. 119.
Нігде 2 нар. = ніде́.
Обережний, -а, -е. Осторожный.
Постукотіти, -чу, -чеш, гл. Постучать.
Сподітися I, -діюся, -єшся, гл. = сподіватися. П'є п'яниця неділю, а я ся сподію. Чуб. V. 585. От і сподійся з його добра. Камен. у.
Спотинову, спотонову, нар. 1) Сначала, спервоначала. Мнж. 192. От (чумаки) як виїхали, спотинову у кожного багато хліба, їдять, не шкодіють. Мнж. 102. 2) Снова. Те ж збувши, взявся закупать всячину всяку спотонову. Мкр. Г. 49.
Участувати, -тую, -єш, гл. Попотчивать. Нагодувала стара яга чоловіка, вчастувала і положила спати. Стор. І. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.