Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

саниці

Саниці, -ць, ж. мн. Полозья. Вх. Лем. 464.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САНИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САНИЦІ"
Альки́р, -ру, м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Чуб. VII. 382. Ум. Альки́рик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.
Загости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити. Рк. Макс.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. Вх. Зн. 89. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію. Шух. І. 201.
Крупкий, -а, -е. Крупистый, изъ крупинокъ состоящій. Крупкіща мука (грубша). Шух. І. 104.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Халастати, -таю, -єш, гл. Раздавливать. Желех.
Чєра, -ри, ж. Жидкая куле́ша. (Cм.). Шух. І. 108.
Шемінь, -ня, м. Трехгранный тяжелый желѣзный ломъ для откалыванія крупныхъ кусковъ льда при устройствѣ прорубей для рыбной ловли. Вас. 187.
Штолє, -ля, с. соб. Большіе камни. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САНИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.