Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

саниці

Саниці, -ць, ж. мн. Полозья. Вх. Лем. 464.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САНИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САНИЦІ"
Випустити Cм. випускати.
Ґа́ра, -ри, ж. 1) Пазъ, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досокъ (напр. въ столбѣ забора), притесанныхъ брусьевъ и пр. Лохв. у. Cм. еще навій. Конст. у. 2) Повозка съ ящикомъ для возки земли, песку. Кіевск. у.
пред., сокращ. од. Жене 'д смерти відборонив. Рудч. Ск.
Коломазь, -зі, ж. Деготь, скопляющійся на осяхъ; вообще деготь и мазь для колесъ.
Ку́пки, гл., дѣтс. = Ку́пі.
Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать, МВ. ІІ. 84.
Пронуритися, -рюся, -ришся, гл. = пронурити. Вх. Зн. 49.
Просурень, -рня, м. Раст. а) Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120. Cм. просерень. б)гадючий. Bulbocodium ruthenicum Bunge. ЗЮЗО. І. 115.
Прудком нар. ? Не прудком кажучи. Ном. № 13118.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САНИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.