Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

саморучний

Саморучний, -а, -е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екатер. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОРУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОРУЧНИЙ"
Винятковий, -а, -е. Исключительный. Желех.
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Заразли́вий, -а, -е. Заразительный. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ном. № 8167.
Ійон меж. Вишь, вишь ты. Котл. Ен. Слов. Ійон, ійон же, вража мати! але Еней наш зледащів. Котл. Ен. І. 27.
Кошатина, -ни, ж. Кошачье мясо. Винняв ковбасу німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв. II. 173.
Крутило, -ла, с. 1) = крутіж. Вх. Зн. 30. 2) крутив, крутив, та вже ся і крутило перекрутило. Всевозможныя усилія, средства оказались неудачными. Желех.
Перкаль, -лю, м. Коленкоръ.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.).
Помотлошити, -шу, -ши́ш, гл. 1) Превратить въ хламъ, въ куски, разломать въ куски, разорвать въ куски. Очима вже помотлошив мене й пожер (чорт). МВ. (КС. 1902. X. 154).
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник). Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОРУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.