Безхатник, -ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник.
Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл.
1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Худоба бутить, бо нероблена.
2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно.
Вип'Ясти, -ся. Cм. випинати, -ся.
Вишпувати, -пую, -єш, гл. Высказать, (охотничій терминъ). У нього добрі собачки: запусти тільки, зараз вишпують зайця.
Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Дітки, ще короткий час я з вами. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися.
Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьо́ру да́ти. Удрать.
Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Незліченне и незлічено, нар. Безчисленно, несмѣтно; безъ счету. Дай горівки незміренне, бери грошей неизліченне.
Розчинити, -ся. Cм. розчиняти, -ся.
Шарконути, -ну, -неш, гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву.
