Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

саморучний

Саморучний, -а, -е. Самодѣльный. Рушники саморучні. Екатер. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОРУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОРУЧНИЙ"
Викривати, -ва́ю, -єш, сов. в. викрити, -рию, -єш, гл. Открывать, открыть, обнаруживать, обнаружить. Желех.
Гембелювати, -люю, -єш, гл. = гемблювати. Струже, гембелює. Щог. В. 57.
Забиття́, -тя́, с. Убійство.
Лі́нка, -ки, ж. Лѣнивая женщина. Вх. (Желех.).
Об'їсти, -ся. Cм. об'їдати, -ся.
Передихнути, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Сироватка, -ки, ж. Сыворотка молочная. І вже такі дари: сметанку ізбери, а сироватку дай. Ном. № 4772.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться. Вх. Лем. 169.
Трійник, -ка, м. Шлея съ тремя полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Цупкати, -каю, -єш, гл. Топать. Вх. Лем. 481. Cм. тупкати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОРУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.