Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самотина

Самотина, -ни, ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТИНА"
Ґаджа́ла, -ли, ж. 1) Лодыжка. Вх. Зн. 13. 2) Зберу тя по ґаджалах. Ударю тебя по ногамъ. Вх. Зн. 13.
Жерло́, -ла́, с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Збува́ння, -ня, с. Сбываніе, продажа.
Кругловатий, -а, -е. Кругловатый. Вся його постать, цілий обвід повного кругловатого лиця виявляло зразу його м'яку натуру. Левиц. І. 239.
Накаса́тися Cм. напасуватися.
Окаянниця, -ці, ж. Окаянная. Насупроти сих окаянниць квартал був цілий волоцюг. Котл. Ен.
Осуруга, -ги, ж. см. осоруга.
Понудити, -джу́, -диш, гл. Истомить (многихъ). Ой ходиш та блудила, діток понудила. Мет. 243.
Приборкати Cм. приборкувати.
Приподобитися Cм. приподоблятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.