Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самоцвітний

Самоцвітний, -а, -е. Самоцвѣтный, драгоцѣнный; переносно: прекрасный по своимъ природнымъ качествамъ. Буйно проросла та самоцвітна мова. К. ХП. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЦВІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЦВІТНИЙ"
Архи́вний, -а, -е. Архивный.
Бишки! меж. Окрикъ на телятъ. Мнж. 176.
Зайди́голова, -ви, об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.
Нап'ясти́, -ся. Cм. напинати, -ся.
Нацупити Cм. нацуплювати.
Понамножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва). Мнж. 190.
Розіпясти, -ся. Cм. роспинати, -ся.
Употай нар. Тайно, секретно.
Хлюпій, -пія, м. Часто разливающій, расплескивающій воду. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! Старобѣльск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОЦВІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.