Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самоцвітний

Самоцвітний, -а, -е. Самоцвѣтный, драгоцѣнный; переносно: прекрасный по своимъ природнымъ качествамъ. Буйно проросла та самоцвітна мова. К. ХП. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЦВІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЦВІТНИЙ"
Заві́ска, -ки, ж. Передникъ, фартукъ. Міусск. окр.
Запопа́сти Cм. запопадати.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Повковник, -ка, м. и пр. = полковник и пр.
Позгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у.
Почукати, -каю, -єш, гл. Позабавить дитя, подбрасывая его на рукѣ.
Присканець, -нця, м. Родъ аладьи изъ сладкаго тѣста.
Рострата, -ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям нп сміх, ни рострату. Шевч. 99.
Скорочувати, -чую, -єш, сов. в. скороти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Укорачивать, укоротить. 2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить. Чуб. V. 277.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою? О. 1862. II. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОЦВІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.