Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самоцвітний

Самоцвітний, -а, -е. Самоцвѣтный, драгоцѣнный; переносно: прекрасный по своимъ природнымъ качествамъ. Буйно проросла та самоцвітна мова. К. ХП. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЦВІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОЦВІТНИЙ"
Відьомство, -ва, с. Колдовство, чародѣйство. Відьомства у рожденної відьми.... навчилась.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я. Чуб. V. 191.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Оббити, -ся. Cм. оббивати, -ся.
Огавний, -а, -е. Большой, сильный. Богач огавний. Вх. Уг. 245. Огавний дожджь. Вх. Уг. 255.
Сніданок, -нку, м. Завтракъ.
Совзати, -заю, -єш, гл. Скакать, прыгать, шалить. Угор.
Суровий, -а, -е. Небѣленый. Держить хусточку да суровую. Рк. Макс.
Чепурка, -ки, ж. Чистеха, опрятная женщина. Сим. 131. Cм. чепуруха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОЦВІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.