Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Воля, -лі, ж.
1) Воля, свобода. Степ та воля — козацькая доля. Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. чи по волі, чи по неволі. По собственному желанію или по принужденію. волею зробити. Свободно, по собственному желанію сдѣлать. Волею моє серце з твоїм понялося.
2) Власть, сила. Чия воля, того й сила. Не будуть мать вражі ляхи на Вкраїні волі. А я живу в Божій волі, не дав мені Господь долі. В своїй ха ті своя правда і сила, і воля.
3) Желаніе, соизволеніе. Як Божа воля, то вирнеш з моря. в свою волю. Какъ хочешь. Живи, доню, в свою волю так, як полюбила. про мою волю. Для меня все равно. Про мою волю роби, як хочеш. чинити чию волю. Исполнять чье желаніе, приказаніе. Чини ж мою волю. чинити свою волю. Дѣлать свое, по своему. А тим часом вороженьки чинять свою волю — кують речі недобрії. уволити, учинити волю. Исполнить желаніе. А циганочко да ворожечко, ой уволи мою волю: да причаруй да козаченька, що гуляє зо мною. Ум. воленька.
Любо́вний, -а, -е. 1) Любимый. 2) Полюбовный. Могорич — любовна річ. Ум. любо́вненький. Гості ви мої любовненькії, сядьте в мене, побесідуйте.
Напі́рнач, -ча, м. 1) Та часть старинной чернильницы, въ которую вкладывавались перья, родъ пенала, составлявшаго одно цѣлое съ чернильницей. 2) = напірник.
Неслава, -ви, ж. Безславіе, позоръ; дурная репутація. Погубиш їх, і їх слава стане їм в неславу. Ой він її не займає, бо сватати має, він до неї не горнеться, неслави боїться. Любив я дівчину, любив я свою, а люде говорять неславу на нюю. у неславі бути. Быть обезславленнымъ; пользоваться дурной репутаціей. Наш піддружбо хороший, пожич дружбі грошей, бо наш дружба в неславі, його шапка в заставі. у неславу вводити. Подвергать пересудамъ, безславить кого. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. у неславу входити. Безславить себя, подвергать себя пересудамъ. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із юлиці ходиш. Ум. неславонька. Не тра було моїй рідні неславоньки наробити.
Парубчиско, -ка, м. Плоховатый парень. Сякий-такий парубчиско, та й той до багачки.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Промантачити, -чу, -чиш, гл. Промотать, расточить. Не пропив я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття.
Рипіти, -плю, -пиш, гл. Одн. в. ри́пнути, -ну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. На нозі сапян рипить, а в борщі трясця кипить. Ой скриплять, риплять мої ворітечка. Вози риплять, ярма бряжчать. Рипнули двері, увійшла наша Одарка.
Цигануватий, -а, -е. Напоминающій своимъ видомъ или поступками цыганъ. Волохи цигануваті.
