Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самопихом

Самопихом, на-самопих, нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Г. Барв. 505. Мнж. 192. Лізуть у хату самопихом. Зміев. у. Як я до їх піду на-самопих. Черн. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПИХОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПИХОМ"
Бискуп, -па, м. Римско-католическій епископъ, бискупъ. К. ЧР. 10.
Велерічивий, -а, -е. Многорѣчивый. Язик отой велерічивий. Шевч. 625.
Кулеша, -ші, ж. Кушанье: сваренная кукурузная мука. Kolb. І. 52. Шух. І. 140.
Подлубати, -баю, -єш, гл. Поковырять.
Пожити Cм. поживати.
Покутянин, -на, м. Житель Покута. Желех.
Полонинний, -а, -е. Относящійся къ полонині. Желех.
Ремінець, -нця, м. 1) Ум. отъ ремінь. Ремешекъ. 2) Тонкая нить кожи, употребляемая вмѣсто дратвы. Шух. І. 292.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були. Котл. Ен. IV. 14.
Скорбити, -блю́, -би́ш, гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили. Млак. 72.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОПИХОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.