Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самотяж

Самотяж нар. = самотужки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТЯЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТЯЖ"
Гичалля, -ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца. Вх. Уг. 233.
Камень, -ню, м. = камінь.
Недбання, -ня, с. = недбалість.
Переклейнювати, -нюю, -єш, сов. в. переклейни́ти, -ню́, -ниш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю. Конст. у.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе. Желех.
Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Порудіти, -ді́ю, -єш, гл. Порыжѣть.
Розстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розстановити, -влю, -виш, гл. = розставляти, розставити. Розстановила усе на столі, як треба. Кв. І. 70.
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. (О. 1861. І. 264.) Та й сам, бачу, степовик. МВ. (О. 1862. III. 74).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОТЯЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.