Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самотяж

Самотяж нар. = самотужки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТЯЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТЯЖ"
Білогородок, -дка, м. Употребл. въ загадкѣ: хата. Був на білогородку, та поїхав на чиногородок. (Котъ былъ въ хатѣ да забѣжалъ на печь). Ном. стр. 294. № 128.
Визір Ii, -ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Вічистий, -а, -е. Вѣчный; долговѣчный. Вх. Лем. 399.
Голодания, -ня, с. = голодування.
Забли́мати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Інфимист, -та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.
Мая́чення, -ня, с. 1) Мельканіе, мерцаніе. 2) Бредъ, галлюцинація.
Пам'ятковий, -а, -е. Памятный. дати пам'яткового. Побить, наказать такъ, чтобы помнилъ. Ох, треба тобі дати пам'яткового, щоб ти не забував свого діла. Харьк.
Поліж, -жу, м.? Траву на поліж косити. Вх. Зн. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОТЯЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.