Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самотяж

Самотяж нар. = самотужки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТЯЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОТЯЖ"
Волочка, -ки, ж. = волічка. Канев. у.
Дерти́чний, -а, -е. 1) Изъ драницы. 2) Дощаной.
Заси́лити Cм. засилювати.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато. Канев. у.
Огняник, -ка, м. Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
Опонець, -нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus. Вх. Уг. 256.
Підкозобель, -бля, м. зоол. Cobitis taenia. Вх. Уг. 259.
Порохно, -на́, с. = порохня. Угор.
Устрашати Cм. устрашувати.
Учень, учня, м. Ученикъ. Ном. № 14055. Стор. І. 195. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. О. 1862. І. 66. Осман, високий учень мій в рицарстві. К. МБ. X. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОТЯЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.