Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самокиш

Самокиш, самокиша, -ші, ж. = самокисє. Вх. Зн. 62. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКИШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОКИШ"
Баюристий, -а, -е. О дорогѣ: обильный лужами, грязный. Баюриста дорога.
Вивідка, -ки, ж. Развѣдки, разспросъ. разслѣдованіе. Чаще во мн. ч. Це він ходив на вивідки. Новомоск. у.
Вихлюпати, вихлюпнути. Cм. вихлюпувати.
До́вго нар. 1) Длинно. 2) Долго, продолжительно. Добро довго пам'ятається, а зло ще довше. Ном. № 4434. Ум. Довге́нько. І довгенько ви жили з ним. МВ. ІІ. 35.
Навза́ходи нар. На закатѣ, на заходѣ. Питаєте, у якій добі поганка буває? У мене саме під обіди, а в хлопця мого, то так, як навзаходи сонце. Лубен. у.
Недотепний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Е, бісів сину, і того недотепний. Рудч. Ск. II. 7.
Повіддушувати, -шую, -єш, гл. Отдавить (во множествѣ).
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Трястя, -ті, ж. = трясця. Котл. Ен. ІІІ. 13. Мене трястя схопила та трясе так, що мені гості не в думці. Левиц. І. 420.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Ном. № 4374. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. Гол. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. Н. п. З жалю умліває. З голоду вмліває. Рудан. Г. 82. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОКИШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.