Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самопосвята

Самопосвята, -ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу. К. ЦН. 266.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПОСВЯТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПОСВЯТА"
Веселісінький, -а, -е. Совершенно, очень веселый. Мил. 162.
Дохо́жувати, -жую, -єш, гл. = дохожати.
Клениця, -ці, ж. = клен. Шух. І. 18. Лв. 96.
Моше́нський, -а, -е. Мошенническій.
Обмолотити Cм. обмолочувати.
Пагорок, -рку, м. Пригорокъ. Стоїть панна на пагурку в червонім каптурку. Ном. № 163, стр. 295.
Перебовтатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Взболтаться, разболтаться. 2) Перейти въ бродъ рѣку. Так сяк перебовтався на другий беріг.
Понакурювати, -рюю, -єш, гл. Накурить (о многихъ). Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! Харьк. у.
Токарів, -рева, -ве Принадлежащій токарю.
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин. КС. 1884. І. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОПОСВЯТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.