Бідолага, -ги, об. = бідолаха. Побила його бідо лагу.
Зятько, -ка, м. ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись.
Кам'яний, -а, -е. = каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Стояло ж там шість кам'яних водників. І жив він... у кам'яній горі. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко.
Козарлюга, -ги, м. Ув. отъ козак.
Маликува́тий, -а, -е. = малигуватий. маликуватий віл. Волъ съ ямкой между ребрами.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат.
Парсона, -ни, ж. Персона, лицо, особа. Ще він возрастом малий, розумом не дійшлий. — Будем, говорять, попліч його дванадцять парсон сажати, будуть його добрими ділами наущати, буде міждо нами, козаками, гетьманувати. Своєю парсоною з'являлась до архирея. Велика парсона, щоб тебе слухати.
Повідбатовувати, -вую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідбатовували по шматку хліба.
Повідказувати, -зую, -єш, гл. Отвѣтить (многимъ). Хто про що питав, — усім повідказував.
Спільність, -ности, ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають.
