Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самодержець

Самодержець, -жця, м. = самодержавець. К. Кр. 19. К. Бай. 27. Московський самодержець. К. ПС. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОДЕРЖЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОДЕРЖЕЦЬ"
Відусюди нар. = відусіль. Мнж. 60.
Долу́щити, -ся. Cм. долущувати, -ся.
Заки́слити Cм. закислювати.
Зволо́к, -ка, м. Спускъ съ горы. Міусск. окр.
Огир, -ра, м. = огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.
Привитниця, -ці, ж. Родъ растенія. ХС. III. 51.
Пустиня, -ні, ж. 1) Пустыня. Пішла вдова пустинею з маленькою дитиною. Грин. III. 418. Кругом сама пустиня, нема людей, тільки хижий звір. Стор. МПр. 29. 2) Пустякъ. За пустиню сваряться. Н. Вол. у.
Туговка, -ки, ж. Раст. Achyrophorus maculatus Scop. Шейк.
Ухо, уха, с. = вухо. Кругом як в усі. все мовчить. Шевч. 28. Cм. як у вусі. 8 ушу. Въ ушахъ. Так і дзвеніла в мене в ушу пісня. Г. Барв. 457. Ум. ушко, ушечко.
Фрамуга, -ги, ж. Инша. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОДЕРЖЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.