Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самопокора

Самопокора, -ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 29 7. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПОКОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПОКОРА"
Забатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Связать лошадей рядами.
Загнива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загинати́ся и загни́тися, -ни́шся, -є́шся, гл. Загниваться, загниться. Стояча вода найчастіше зострічається в болоті; тут то загниваються останки ціх тварів. Дещо, 72.
Закопа́ти, -ся. Cм. закопувати, -ся.
Зітну́ти, -тну, -не́ш, гл. = стяти. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірає. Ном. № 1249.
Ігумен, -на, м. Игуменъ. Що ігуменові можна, то братії зась. Ном. № 1004.
Обдемкуватий, -а, -е. Полный.
Оповідання, -ня, с. Разсказъ, повѣствованіе. Левиц. І. 213. З твого серця вийшли ті оповідання. К. Досв. 53.
Помацуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. помацатися, -цаюся, -єшся, гл. Пощупывать, пощупать себя или другъ друга. Помацується за ніздрі та поглядає на пальці, чи не йде кров з носа. Св. Л. 303.  
Промити Cм. промивати.
Рвач, -ча, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОПОКОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.