Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самопокора

Самопокора, -ри, ж. Смиреніе, самоуничиженіе. Дівочої самопокори жертва. К. ЦН. 29 7. В великій тузі і в самопокорі. К. ЦН. 268.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПОКОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОПОКОРА"
Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Вигаснути, -ну, -неш, гл. Угаснуть, потухнуть. Да вигаснуть зарані її зорі. К. Іов. 8.
Парубоцтво, -ва, с. 1) соб. отъ парубок. Парни. КС. 1887. VIII. 769. Ховалося від мене парубоцтво, старі діди стояли повстававши. К. Іов. 61. 2) Холостая жизнь. Ой у саду, у садочку та голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає. Мет. 230. Ходить молодий в понеділок увесь день по боярах прощатися з своїм парубоцтвом. МУЕ. ІІІ. 160.
Пийка, -ки, ж. пт. = піщак. Вх. Пч. II. 8.
Поклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали. Мет. 314.
Прядіво и прядиво, -ва, с. Пенька, приготовленныя для пряденія волокна пеньки. Вас. 200. Тепер мені погодило, що прядиво не вродило. Н. п. Та на́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла. Рудч. Ск. II. 44. І прядива на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81. Ум. прядивце́. Прядивце чесала. МУЕ. III. 51.
Совгалка, -ки, ж. = совганка. Вх. Зн. 65.
Хвасолина, -ни, ж. = квасолина.
Хирий, -а, -е. = хирний. Дід Омелько хирий. О. 1862. VIII. 20.
Шапкування, -ня, с. Шапочный поклонъ, сниманіе шапки для привѣтствія. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОПОКОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.