Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Викрутасом нар. Изворачиваясь. Тут танцювала викрутасом.
Дудні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Гудѣть, гремѣть, шумѣть. Доков була у мамочки дівкою, то греміла, то дудніла земля підо мною. На довгогривця сіла і погнала.... Шлях дуднить. Камінь буде дудніти.
Заюдови́ти, -влю, -виш (= зайудовити), гл. Сдѣлаться вдовымъ. Не єсть ти мені мати — лютая змія, мене молодого заюдовила.
Мілі́ти, -лію, -єш, гл. Мелѣть.
Недопиток, -тка, м. = недопивок. Оце як п'ють у шинку люде та позоставляють недопитки, то вони (шинкарі) позливають у чарку та й підсунуть чоловікові.
Парсона, -ни, ж. Персона, лицо, особа. Ще він возрастом малий, розумом не дійшлий. — Будем, говорять, попліч його дванадцять парсон сажати, будуть його добрими ділами наущати, буде міждо нами, козаками, гетьманувати. Своєю парсоною з'являлась до архирея. Велика парсона, щоб тебе слухати.
Пащикуватий, -а, -е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру.
Топливо, -ва, с. Топливо. Топлива нікому привезти
