А, сз. 1) А, же, но, на отивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Бог те знає, а не ми грішні. 2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. 3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з'їли, а чи він втопився? А був же ти в його вчора? — А був. 4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Нікому ж про це а-ні же́! 5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м'яточка, а-ні руточка. 6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. ; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. 7) А-то. См. Ато́. 8) А-чхи! Cм. Ачхи.
Бендюжник, -ка, м. Ломовикъ, ломовой извозчикъ.
Великодень, -дня, м. = великдень. Завтра пресвітле Христове воскресениє, день-Великодень.
Гвоздички, -чків, м. мн. раст.: a) Tagetes patula L. б) — польові. Dianthus Casthusianirum L.
Два́дцятеро чис. Двадцать душъ, штукъ и пр. Двадцятеро обізвалось, що бачили все теє і як з грішми злапали Левка. Ум. Двадцяті́рко.
Карлючкуватий, -а, -е. Крючковатый, съ изгибомъ, изломомъ. Ніс довгий та карлючкуватий. Писання карлючкувате.
Снядіти, -дію, -єш, гл. Плѣсневѣть, покрываться слизью. Сир снядіє. Ця капуста вже посняділа, де там її їсти.
Тхорик, -ка, м. Ум. отъ тхір.
Хтокати, -каю, -єш, гл. Говорить: хто.
Шаноба, -би, ж.
1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. На що та й шаноба, як добрее слово.
2) була йому шаноба! Досталось ему.
