Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Випав сак і тому бідному. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Яке коли нещастя випаде. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Мені не випадає так казать. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний.
Відкаснутися, -нуся, -нешся, гл. Отстать, отвязаться. Од мене, бабо, відкаснися, і не тілько на яві — і ві сні не снися. Одкаснись від мене і від лиця мого. Налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись.
Дора́дець, -дця, м. Совѣтникъ.
Згото́вити Cм. зготовляти.
Котрий Cм. которий.
Мі́вний, -а, -е. Рѣчистый, говорливый, многорѣчивый. Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться.
Палій, -лія, м.
1) Поджигатель. Він палій, бо підпалив жида.
2) = паликопа.
Побийпес, -пса, м. = гицель.
Поясок, -ска, м.
1) Ум. отъ пояс.
2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця.
3) Карнизъ (на печкѣ).
4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны.
5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки.
6) Круговая широкая линія въ орнаментѣ раскрашенной миски.
Притикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. приткнути, -кну, -не́ш, гл. 1) = пристромлювати, пристромити. 2) Только сов. в. Поймать на словѣ. Почалась ізнов балачка з дівкою; старостам, бачте, хотілось, щоб і її на чім приткнути. 3) Приставлять, приставить, поставить. Куди мені оцю діжку приткнути, що їй тут і місця нема? 3) Вмѣшивать, впутывать, впутать. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив. 5) приткне но́са і до нас. Не обойдется и безъ насъ.
