Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

саморуйнування

Саморуйнування, -ня, с. Самоуничтоженіе. К. ПС. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОРУЙНУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМОРУЙНУВАННЯ"
Барвний, -а, -е. Цвѣтной. Желех.
Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись. Аф. 325.
Гопа́к, -ка́, м. Родъ танца. Гопака вдарити. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні. К. ЧР. 259.
Гра́пський, -а, -е. Графскій. ЗОЮР. І. 299.
Греча́ниця, -ці, ж. Гречневая солома. Желех. Н. Вол. у.
Коненя, -ня́ти, с. Ум. отъ коня́.
Натирачка, -ки, ж. У сапожн.: деревянный брусокъ для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Натручувати, -чую, -єш, сов. в. натру́тити, -ру́чу, -тиш, гл. Наталкивать, натолкнуть.
Приштукувати, -ку́ю, -єш, гл. Придѣлать, приладить.
Пуща, -щі, ж. Дремучій лѣсъ, лѣсная чаща. Не схотів він із жінкою жити, пішов же він по пущах блудити. Мет. 359. Ото ж раз поїхав князь на полювання да, й одбивсь у пущі од своєї челяді. К. (ЗОЮР. II. 203).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМОРУЙНУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.